Esclusiva ith24 By Daria M.
L’articolo è pubblicato in lingua Ucraina, sarà pubblicato anche in Italiano.
Маріуполь- місто Марії. Так nерекладається назва місто, яке названо в честь Марії Mагдалини. Маріанополь (стара назва) видавався райським куточком і містом mожливостей біля моря. Це місто переселенців з Криму, яких оберігала сама Марія.
Але зараз це місто, здається, Марія покинула. Тут вбивають ненароджених дітей та ixніх мам. Жінки народжують в холодних підвалах, а діти помирають від обезводнення. Gоже, як же таке могло статися у 21 столітті?
Зараз українська ніч для Маріуполя – не спати вночі через постійні обстріли і молитися,
щоб на ранок рідні промовили: “я живий”.
Це місто хотіли в нас вкрасти ще у 2014, як іkунджі, але не вдалося.Тому зараз його стирають з лиця землі.
Душа та центр – Драмтеатр, коло якого призначали побачення та робили променад. До
речі, цей театр виник не на порожньому місці – колись тут стояла церква
Марії-Магдалини. Її зруйнували років 100 тому – під час своєї першої навали. Вгадайте,
хто…
Це місто й до війни було відоме на всю Україну. Важливий порт на березі Азовського
моря, де розташовані потужні підприємства: Азовсталь та Маріупольський
металургійний комбінат, їхня продукція відігравала значну роль в українському експорті.
У перший місяць страшної путінської навали Маріуполь став символом трагедії,
плацдармом рашистського геноциду українців. Місто, що втратило за місяць близько
1500 людей, лишилося без світла, води та газу в облозі нелюдів, волає про допомогу, а
світ ніби не чує, бо немає зв’язку!
Місто, що взяло на себе страшний удар надпотужних бомб та обстрілів, затуливши
собою інші землі. Місто, яке Президент України назвав Містом-героєм, а Папа
Римський – Містом-мучеником…
Іронія долі полягає в тому, що до війни Маріуполь, як і більшість міст і містечок
Донеччини, був переважно російськомовним – а власне російськомовне населення
прийшли “рятувати” цинічні покидьки, що скидають бомби на житлові будинки й школи,
знищують храми й лікарні, гатять системами залпового вогню по драмтеатру, де
знають, точно знають, що у підвалі ховається більше тисячі жінок і дітей! Неозброєних,
наляканих, знесилених. І саме їх наджорстоко й підступно накривають бомбардуванням
та засипають страшним обвалом. Третина з них не вийшла з того підвалу. А решту
